Зазвичай, підприємці-роботодавці згадують  про охорону праці або задля забезпечення позитивного результату перевірки Держпраці, або після настання нещасного випадку на виробництві, вибуху обладнання чи пожежі.

Про актуальність безпеки на об’єктах ресторанного господарства в умовах війни свідчить кількість запитань, що надходять до Асоціації останнім часом.

Підприємницька діяльність в умовах воєнного стану стикається із масою різних викликів. Серед головних, що має забезпечити та які саме дії зобов’язана вчинити адміністрація закладу під час сигналу «увага всім» (надалі будемо вживати поняття «повітряна тривога» для зручності).

На які заклади розповсюджується обов’язок дотримання вимог законодавства з цивільного захисту та охорони праці?

Кодекс цивільного захисту, Закон України «Про охорону праці» та підзаконні нормативні акти в цій галузі покладають обов’язок дотримання вимог законодавства з цивільного захисту та охорони праці на всіх без винятку суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців і стосується будь-яких виробничих об’єктів та приміщень (офіси, виробничі дільниці, склади, торговельні зали, сезонні майданчики, гаражне господарство тощо).

Як саме має діяти адміністрація закладу під час сигналу «повітряної тривоги»?

До початку роботи закладу, необхідно 

1) розробити та довести до відома працівників локальну інструкцію про порядок дій працівників на випадок «повітряної тривоги» та надзвичайної ситуації через воєнні дії.

2) розробити маршрут евакуації до найближчого укриття як для персоналу, так і для відвідувачів. Довести маршрут до відома працівників, та розмістити інформацію для відвідувачів про найближче укриття.

3) призначити відповідальних осіб за оповіщення, евакуацію, збереження майна та інші передбачені інструкцією дії, а також порядок і графік чергування на випадок відмови або неможливості сторонніх осіб та відвідувачів полишити заклад.

Дії під час «повітряної тривоги»

1)   Забезпечити негайне оповіщення персоналу та відвідувачів про повітряну тривогу, інші надзвичайні ситуації. Не забувайте про осіб, що мають особливі потреби – не чують, погано чують, мають проблеми із зором, не бачать

2)   За наявності небезпеки (вибухи, пожежа внаслідок обстрілу)

- повідомити про надзвичайну ситуацію відповідні служби (ДСНС, поліція, швидка), керівника (власника);

- організувати евакуацію персоналу та відвідувачів затвердженими шляхами евакуації, повідомити відвідувачів про найближче укриття;

- організувати зустріч нарядів рятувальних служб;

- надати домедичну допомогу постраждалим.

3)   У разі припинення роботи та переміщення працівників в укриття або у випадку евакуації, відповідальним працівникам забезпечити виконання розпоряджень військової (місцевої) адміністрації, органів ДСНС, локальної інструкції, зокрема, відключення систем живлення збереження матеріальних цінностей.

4)   У випадку відмови відвідувачів полишати приміщення та направлятись в укриття або неможливості евакуації, забезпечити чергування персоналу.  

Чи є типова інструкція?

Так, за зразок інструкції, що має бути затверджена на невеликих підприємствах, можна використовувати Додаток 7 до Методрекомендацій посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву, схвалених протоколом ДСНС від 14.11.2017 р. №10. ЇЇ наводимо нижче. Така інструкція допоможе організувати заходи на випадок різного роду надзвичайних ситуацій. 

Чи можна примушувати працівників або відвідувачів полишити приміщення під час сигналу повітряної тривоги?

Ні, примусова евакуація у таких випадках не є законною. Адже, об’єктивно, сама по собі «повітряна тривога» є лише сигналом, повідомленням про можливу надзвичайну ситуацію- ракетний удар, вибухову хвилю чи пожежу внаслідок цього.

Проте, правилами цивільного захисту населення передбачається, що почувши під час війни сигнал «повітряної тривоги», громадяни мають направлятись у найближче укриття і слідувати вказівкам військової (місцевої) адміністрації, органів ДСНС та аварійних служб. Очевидно, що необхідність перейти в укриття передбачає необхідність припинення роботи. 

Як не можна примушувати працівників чи відвідувачів перейти в укриття, так само і не можна примушувати працівників продовжувати роботу під час сигналу тривоги.

Тож, аби під час сигналу «повітряна тривога» організувати евакуацію:

-  Персоналу,- необхідно не тільки проводити роз’яснювальну роботу, але й розробити чіткий алгоритм для кожного працівника (в буквальному сенсі, для кожної посади чи групи посад);

-  Відвідувачів,- необхідно зробити доступною інформацію про порядок дій на випадок повітряної тривоги: на вході та/чи на видному місці розмістити повідомлення про припинення роботи закладу під час тривоги, про необхідність полишити приміщення та розташування найближчого укриття; повідомити про сигнал тривоги, повідомити про необхідність залишити приміщення та рухатись в укриття. Зокрема, це стосується закладів, що розташовані у торговельних центрах, які зобов’язують припиняти роботу ресторанів на весь період до сигналу «відбій повітряної тривоги».

Звичайно, виникає і багато інших запитань:

-  Чи має право відвідувач несплачувати за замовлені страви через бажання полишити заклад під час сигналу «повітряна тривога»? Ні, споживач не позбавляється обов’язку оплатити рахунок. Знайдіть баланс інтересів ресторану та споживача. Навчіть персонал оперативно надавати рахунки на ту частину страв, що видана гостю, наприклад. Впроваджуйте дистанційні системи оплати рахунку. 

-  Персонал закладу бажає (або вимушений, як вимагають окремі торговельні центри)  скористатись укриттям кожного разу під час сигналу «повітряна тривога», припиняє роботу в екстреному порядку. Внаслідок чого у закладу виникають збитки через неповний розрахунок відвідувачів, зіпсовані страви, продукти, «невідпрацьовані» години. Чи несе матеріальну відповідальність персонал за такі збитки? Збитки через ніби невідпрацьований працівником час необхідно покласти на роботодавця. Адже простій виник не з вини працівника. 

Що ж до неповного розрахунку гостей та втрачених продуктів, то доцільно було б у    кожному випадку з’ясовувати обставини завдання збитків індивідуально. Чи навчений був працівник порядку дій, чи було достатньо часу на розрахунок, чи здійснив працівник передбачені для нього інструкцією дії по збереженню ТМЦ на випадок евакуації, чи є вина в діях працівника?.

Життя є найвищою цінністю. В тому числі, для держави. Це закріплено Конституцією України. Держава прийняла закони, якими поклала обов’язок забезпечити умови праці та порядок здійснення підприємницької діяльності на власника та керівника підприємства чи особу-підприємця, створила органи, які здійснюють контроль за дотриманням цих законів.

Проте, і кожен із нас має самостійно дбати про особисту безпеку. Лише у воєнний час ми з’ясували, що під час евакуації необхідно мати при собі принаймні телефон, паспорт, життєвонеобхідні ліки. Тепер ми знаємо, що у випадку неможливості евакуації у бомбосховище під час ракетних, бомбових ударів, безпечніше бути на нижніх поверхах багатоповерхових будинків у місцях, де немає вікон. І так, лише тепер ми знаємо, що укриття це не бомбосховище і укриття може біти більш небезпечним, ніж сходова клітина власного будинку. 

Рекомендуємо щонайменше

- переглянути плани евакуації, порадьтесь із спеціалістами із ДСНС;

-впевниться, що персонал ресторану дійсно ознайомлений з інструкціями на всі надзвичайні випадки, а не просто розписався в журналі. За необхідності, додайте обов’язки до посадових інструкцій;

- завчасно проведіть тренування персоналу;

- завчасно обстежте найближчі укриття та бомбосховища та шляхи до них;

- призначайте відповідальних осіб, що мають необхідні навички, витримку, адже від їхніх дій у критичній ситуації залежатимуть багато людей.

А якби я була відвідувачем вашого ресторану, чого б я особисто очікувала від ресторану на випадок сигналу «повітряна тривога»?

-  Очікую, що мені повідомлять про «повітряну тривогу» та про сигнал «відбій повітряної тривоги», якщо у закладі не чутно загальноміських оповіщувачів 

-  Бажаю завчасно знати чи обов’язково припиняє заклад свою роботу під час сигналу?

-  Чи потрібно мені полишити не тільки заклад, а й будівлю?

-  Де розташоване найближче укриття?

-  Чи є особливості розрахунку за замовлення на випадок сигналу  «повітряна тривога» (буду вважати порушенням відмову приймати оплату банківською карткою)?

-  І, звичайно, очікую, що у випадку настання надзвичайної ситуації, шляхи евакуації будуть вільними, а інструкції адміністрації закладу своєчасними і зрозумілими.

Яка відповідальність?

Прямої відповідальності за недотримання правил під час сигналу «повітряної тривоги» законом на даний момент не встановлено. 

Проте, у разі настання негативних наслідків, що буде пов’язано з життям та здоров’ям людей (працівників, відвідувачів та ін.), дії роботодавця (власника чи керівника) оцінюватимуться вже під час кримінальних проваджень за кожним фактом негативних наслідків.

Типова інструкція щодо дій персоналу невеликих підприємств при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій

1. Загальні положення

1.1. Типову інструкцію розроблено Українським НДІ цивільного захисту відповідно до ст. 130 Кодексу цивільного захисту України.

1.2. Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки з питань цивільного захисту та надзвичайних ситуацій на підприємстві, в установі, організації, закладі (далі – підприємство) може бути встановлено один з трьох режимів функціонування об’єктової ланки функціональної або територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту:

режим повсякденного функціонування;

режим підвищеної готовності;

режим надзвичайної ситуації.

Режими встановлюються органами виконавчої влади, а в окремих випадках на території підприємства – його керівником.

1.3. Усі працівники підприємства, незалежно від займаних посад, повинні знати та суворо виконувати вимоги Типової інструкції щодо дій персоналу підприємства при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій. За невиконання вимог Інструкції персонал підприємства може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

2. Характеристика можливої обстановки в районі підприємства при виникненні надзвичайної ситуації

У розділі перелічуються можливі джерела потенційної небезпеки на території самого підприємства або поблизу нього, додається характеристика можливої обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаної з руйнуванням або іншим негативним впливом.

Відомості про джерела небезпеки та характер їхнього впливу на підприємство надають районні державні адміністрації, виконавчі органи міських рад.

3. Порядок оповіщення адміністрації та персоналу про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій

3.1. Оповіщення адміністрації, робітників та службовців підприємства щодо надзвичайних ситуацій проводиться за заздалегідь розробленою схемою.

3.2. Адміністрація у неробочий час оповіщається телефоном (вказується відповідальний виконавець). Залежно від обстановки оповіщається й решта персоналу.

3.3. У робочий час персонал підприємств оповіщається про надзвичайну ситуацію (вказується спосіб).

3.4. При отриманні інформації про надзвичайну подію вмикають сирени, виробничі гудки, що буде означати подання попереджувального сигналу «Увага всім», після чого негайно приводяться у готовність радіо- та телеприймачі для прийняття повідомлення.

3.5. Кожний працівник підприємства повинен знати сигнали оповіщення цивільного захисту та вміти правильно діяти в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Порядок укриття персоналу в захисних спорудах цивільного захисту

4.1. На випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної із загрозою або початком забруднення повітря хімічно небезпечною чи радіоактивною речовиною, всі працівники підприємства підлягають укриттю в захисній споруді цивільного захисту (вказується адреса та приналежність споруди).

4.2. Для термінового укриття працівників у разі зараження небезпечною хімічною речовиною використовуються загерметизовані приміщення (вказується адреса), забезпечується перебування у них без подачі повітря впродовж _____ годин.

4.3. При отриманні інформації про радіоактивну небезпеку працівники укриваються в приміщенні (вказується приміщення, адреса), яке забезпечує захист осіб, що переховуються, від ураження іонізуючим випромінюванням при радіоактивному забрудненні.

5. Порядок видачі персоналу засобів індивідуального захисту

5.1. Засоби індивідуального захисту (вказується які) видаються після отримання відповідного розпорядження або за рішенням керівника підприємства (вказується місце видачі).

5.2. Працівники, які отримали такі засоби, повинні перевірити їх стан, провести підбір та мати постійно при собі або на робочому місці.

5.3. Протигази переводяться у робочий стан за командою або самостійно, при наявності небезпеки забруднення повітря.

6. Порядок виділення автотранспорту для проведення евакуації

6.1. При проведенні термінової евакуації персоналу та відвідувачів з небезпечних зон залучається весь наявний службовий, а також особистий транспорт працівників підприємства, які повинні надавати його в розпорядження адміністрації.

7. Додержання протиепідемічних заходів при загрозі розповсюдження небезпечних інфекційних захворювань

7.1. Якщо на території підприємства або поблизу нього виникла небезпека розповсюдження особливо небезпечних інфекційних захворювань, усі працівники повинні суворо виконувати вимоги санітарно-епідеміологічної служби щодо проведення термінової профілактики та імунізації, ізоляції та лікування виявлених хворих, дотримуватися режиму із запобігання розповсюдженню інфекції.

7.2. При необхідності працівники, які прибули на роботу, повинні проходити санітарне обробляння (вказується місце його проведення), дезінфекцію або міняти одяг, а водії транспортних засобів – здійснювати спеціальне обробляння автотранспорту (вказується місце його проведення), а також виконувати інші вимоги та заходи, які перешкоджають розповсюдженню особливо небезпечних інфекційних захворювань.

8. Збереження матеріальних цінностей у період загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

8.1. Усі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо зберігання матеріальних цінностей при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.

8.2. Заходи із захисту від надзвичайних ситуацій або з ліквідації їхніх наслідків повинні враховувати необхідність попередження або зменшення можливих збитків підприємству.

8.3. Відповідальність за організацію охорони майна підприємства під час захисту від надзвичайних ситуацій або ліквідації їхніх наслідків покладається на (вказуються посада, прізвище).

9. Особливості дій працівників при деяких надзвичайних ситуаціях

9.1. При загрозі хімічного зараження оповіщаються всі працівники та відвідувачі, які знаходяться на території підприємства.

9.2. Вентиляційні установки та кондиціонери терміново виключаються, закриваються вікна, двері, кватирки, приміщення герметизуються. Вихід із будівлі й вхід до неї припиняється до особливого розпорядження адміністрації.

9.3. Працівникам видаються засоби індивідуального захисту, одночасно вживаються заходи із забезпечення відвідувачів ватно-марлевими пов’язками.

9.4. Відповідальні за забезпечення герметизації приміщень (посада, прізвище), за забезпечення працівників та відвідувачів засобами індивідуального захисту (посада, прізвище).

9.5. При виявленні у приміщенні, де укриваються працівники, небезпечної хімічної речовини працівники повинні вийти (вказати куди) або з дозволу адміністрації залишити зону зараження. Виходити із зони необхідно тільки у засобах індивідуального захисту та рухатися в напрямку, перпендикулярному напрямку вітру.

9.6. При виникненні пожежі на підприємстві всі працівники зобов’язані суворо виконувати вимоги Інструкції з пожежної безпеки, евакуацію проводити згідно з Планом евакуації.

9.7. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки та організацію дій персоналу при загрозі або виникненні пожежі покладається на (посада, прізвище).

9.8. При загрозі або радіоактивному забрудненні території підприємства усі працівники повинні уважно слідкувати за мовним повідомленням управління з питань надзвичайних ситуацій, яке передається по радіо та телебаченню після попереджувального сигналу «Увага всім!», за інформацією інших засобів масової інформації про обстановку в місті та суворо виконувати рекомендації із захисту від радіоактивного забруднення.

9.9. Працівник (посада, прізвище) організовує на території підприємства контроль за радіаційною обстановкою за допомогою побутового дозиметра (називається тип приладу) та постійно інформує про результати вимірювань адміністрацію підприємства, управління з питань надзвичайних ситуацій.

9.10. При перевищенні гранично припустимих норм опромінення організується облік доз опромінювання. Відповідальний за виконання цього заходу (посада, прізвище).

9.11. Скорочується до мінімуму вхід у будівлю та вихід з неї. Контроль за дотриманням режиму поводження й роботи працівників, який дозволяє максимально понизити наслідки радіоактивного опромінення, покладається на (посада, прізвище).

9.12. При загрозі або виникненні катастрофічних стихійних лих працівник підприємства за розпорядженням адміністрації повинен зупинити виробництво, виконати необхідні протипожежні заходи, відключити від електромережі електрообладнання, підготуватися до евакуації або вивезення до безпечного місця найбільш цінних матеріальних засобів.

9.13. Контроль за обстановкою на території підприємства при стихійних лихах і за вжитими заходами захисту персоналу покладається на (посада, прізвище).

9.14. Якщо з’явилися постраждалі, їм надається перша медична допомога із залученням санітарних дружин або постів підприємства, вживаються заходи з госпіталізації постраждалих до медичних закладів.

9.15. Працівник (посада, прізвище) постійно слідкує за інформацією, яку надає управління з питань надзвичайних ситуацій, про обстановку в місті та доводить її до адміністрації й персоналу підприємства.

9.16. При надходженні анонімної інформації про загрозу на території підприємства або поблизу нього терористичного акту працівник, який прийняв її, повинен терміново доповісти керівнику підприємства та до правоохоронних органів і діяти згідно з розпорядженнями та рекомендаціями.

Джерело